Притча про митаря та фарисея

Двоє людей, говорив Господь, увійшли до храму помолитися: один був фарисей, а другий – митар. Фарисей, ставши, молився і дякував Богові за те, що він не схожий на інших поганих людей, грабіжників, кривдників і на митаря, який був тут же в храмі. Я, говорив фарисей, пощуся двічі на тиждень і даю на храм десяту частину всього, що купую.

Митар же, стоячи вдалині, не смів навіть очей своїх підняти на небо, але, ударяючи себе в груди, говорив: Боже! Будь милостивий до мене грішнику».

Митар, говорив Господь, пішов у дім свій виправданим Богом (отримав прощення гріхів), а фарисей немає, бо той, хто підносить сам себе, буде принижений, а той, хто принижує себе, піднесеться.