Манна з неба

Ізраїльський стан продовжував свій шлях, і Господь вів його. Коли вони прийшли в пустелю Син, то всі стали нарікати на Мойсея та Аарона, говорячи, що в Єгипті їм було краще, бо в пустелі їм нема чого їсти.

Мойсей сказав народові: «…Господь почув ваше ремствування, яке ви підняли проти Нього. А ми що? — Не на нас ремствування ваші, але на Господа». Потім Господь сказав Мойсеєві: «Я почув нарікання Ізраїлевих синів; скажи їм: „Ввечері ви будете їсти м'ясо, а вранці насититесь хлібом, і дізнаєтесь, що Я Господь, Бог ваш“».

Увечері прилетіли перепели і покрили весь табір, так що народ зміг приготувати собі різні страви з їхнього смачного м'яса. Вранці всі побачили росу навколо табору. Коли роса випарувалась, то на поверхні пустелі залишилася крупа, схожа на іній. То був небесний хліб від Господа для всього народу. Ізраїльтяни назвали цей хліб «манною». Смак її був як коржик з медом. Господь наказав збирати манни стільки, скільки потрібно було на день. Якщо ж хтось збирав більше, то залишок за ніч пропадав. А в п'ятницю Бог наказав збирати на два дні, бо субота була днем ​​спокою, встановленим Господом, і цього дня ніхто нічого не робив. І лише у п'ятницю зібрана на два дні манна не пропадала.

Докладніше: Книга Вихід 16:1-31 .