Анна присвячує Самуїла Богу

Анна назвала свого сина Самуїлом. Коли хлопчик підріс, вона привела його до храму до священика Іллі і сказала: «Я — та сама жінка, яка стояла тут і молилася Господу. Про це дитя молилася я, і Господь виконав прохання моє, чого я просила у Нього. І я віддаю його Господеві на всі дні життя його служити Господеві».

Сказавши це, Анна вклонилася милосердному Богові, дякуючи і прославляючи Його в молитві: «Зраділо моє серце в Господі!… Я радію про спасіння Твоє. Немає такого святого, як Господь; бо немає іншого, крім Тебе. І немає твердині, як Бог наш. Не множте промов гордовитих; зухвалі слова нехай не виходять з уст ваших, бо Господь є Бог знання, і діла у Нього виважені... Стопи святих Своїх Він дотримується, а беззаконні в темряві зникають, бо не силою міцна людина. Господь зітре тих, хто перепирається з Ним...»

Анна залишила маленького Самуїла в храмі зі священиком Іллієм, і там він зростав і знаходив уподобання перед Господом і перед людьми. Щорічно мати приносила йому до храму новий одяг, і він служив у ньому перед Господом.

Читайте детальніше: Перша книга Царств 1:25-28 ; 2: 1-10, 18, 19, 26 .