Голос, що кличе Самуїла

У той час, коли юнак Самуїл жив у храмі, Слово Боже серед народу було рідко, і видіння були нечасті.

«І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали суміжуватись, і він не міг бачити. І світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у Господньому храмі, де ковчег Божий. Покликав Господь до Самуїла, і відповів він: «Ось я!» І побіг до Ілля, і сказав: «Ось я! Ти кликав мене“. Але той сказав: „Я не кликав тебе, йди назад, лягай“. І він пішов і ліг.

Але Господь знову закликав до Самуїла. Він встав і прийшов до Ілля вдруге, і сказав: „Ось я! Ти кликав мене“. Але той сказав: Я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай“. Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому Господнє слово.

І закликав Господь до Самуїла ще втретє. Він устав і прийшов до Ілля, і сказав: „Ось я! Ти кликав мене“. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе юнака. І сказав Ілій до Самуїла: Іди назад і лягай, і коли Той, Хто покличе тебе, ти скажи: Говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл, і ліг на своєму місці. І прийшов Господь, і став, і покликав, як того й другого разу: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: Говори, Господи, бо чує раб Твій.

Тоді Господь почав говорити йому про все те, що Він зробить із домом Ілля. Він сказав, що покарає цього священика за те, що він знав, як його невіруючі сини нечестиво чинили, але він не приборкував і не викривав їх.

Докладніше прочитайте: Перша книга Царств 3:1-14 .