Філіп та Ефіопський вельможа

Одного разу ангел Господній сказав диякону Пилипу: «Устань і йди на полудень, на дорогу, що йде з Єрусалиму до Гази, на ту, яка порожня». Він підвівся і пішов. І ось, чоловік ефіоплянин, євнух, вельможа Кандакії, цариці ефіопської, хранитель усіх скарбів її, що приїжджав до Єрусалиму на поклоніння, повертався і, сидячи на колісниці своїй, читав пророка Ісаю.

Дух сказав Пилипу: «Підійди і пристань до цієї колісниці». Філіп підійшов і, почувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи розумієш, що читаєш? Він сказав: «Як можу розуміти, якщо хтось не наставить мене?» І попросив Пилипа зійти та сісти з ним. А місце з Писання, яке він читав, було це: «Як вівця, був ведений Він на заклання і, як ягня перед тим, хто стриже його, безгласний, так Він не відкриває уст Своїх. У приниженні Його суд Його відбувся, але рід Його хто пояснить? Бо життя Його вземлеться від землі».

Євнух (вельможа) сказав Пилипу: «Прошу тебе сказати: про кого пророк говорить це? Чи про себе, чи про кого іншого? Пилип, почавши від цього писання, благовістив йому про Ісуса.

Тим часом продовжуючи шлях, вони приїхали до води; і євнух сказав: Ось вода. Що перешкоджає мені хреститися? Пилип же сказав йому: «Якщо віруєш від щирого серця, можна». Він сказав у відповідь: “Вірую, що Ісус Христос є Син Божий”. І наказав зупинити колісницю, і обидва зійшли у воду, і Пилип хрестив його. Коли ж вони вийшли з води, Святий Дух зійшов на євнуха; а Пилипа захопив ангел Господній, і євнух уже не бачив його і, радіючи, продовжував свій шлях.

Так Господь звернув язичника з Африки, і цим підтвердилося, що Бог не дивиться на обличчя людини, її країну та націю, але «кожен, хто покличе Господнє ім'я, — спасеться».

Читайте докладніше: Дії св. Апостолів 8:26-39 .