Найманці

Царство Небесне подібне до господаря дому, що вийшов рано-вранці найняти робітників у виноградник свій і, домовившись із працівниками по динарію на день, послав їх до виноградника свого. Вийшовши близько третьої години, він побачив інших, що стояли на торжище бездіяльно, і їм сказав:

— Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде, дам вам.

Вони пішли.

Знову вийшовши близько шостої і дев'ятої години, зробив те саме.

Нарешті, вийшовши близько одинадцятої години, він знайшов інших, що стоять бездіяльно, і каже їм:

— Що ви тут стоїте цілий день бездіяльно?

Вони кажуть йому:

— Ніхто нас не найняв.

Він каже їм:

— Ідіть і ви до мого виноградника, і що йтиметься, отримаєте.

Коли ж настав вечір, пан виноградника каже до управителя свого:

— Поклич працівників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших.

І ті, що прийшли близько одинадцятої години, отримали по динарію. А ті, що прийшли, першими думали, що вони отримають більше, але отримали і вони по динарію і, отримавши, стали нарікати на хазяїна дому і казали:

— Ці останні працювали одну годину, і ти зрівняв їх із нами, які перенесли тягар дня і спеку.

Він же у відповідь сказав одному з них:

- Друг! Я не ображаю тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною? Візьми своє і піди. Я ж хочу дати цьому останньому те саме, що й тобі. Хіба я не маю влади робити, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий?

Так будуть останні першими, і першими останніми, бо багато званих, а мало обраних.

(Матв.20:1-16)