Кафизма №14

101 псалом
Молитва скорботного,
коли він у печалі
виливає перед Богом благання своє.

^1-2 Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.
³ Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.
⁴ Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.
⁵ Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
⁶ Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.
⁷ Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.
⁸ Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.
⁹ Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.
¹⁰ Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.
¹¹ Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.
¹² Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.
¹³ Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
¹⁴ Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
¹⁵ Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
¹⁶ І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.
¹⁷ Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.
¹⁸ Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.
¹⁹ І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
²⁰ Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,
²¹ щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,
²² щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,
²³ коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.
²⁴ Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.
²⁵ І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.
²⁶ На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.
²⁷ Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.
²⁸ Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
²⁹ Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».

102 псалом
Псалом Давида.

¹ Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його.
² Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.
³ Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої.
⁴ Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
⁵ Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя.
⁶ Господь творить справедливість і суд усім покривдженим.
⁷ Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої.
⁸ Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
⁹ Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме.
¹⁰ Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам.
¹¹ Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його.
¹² Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші.
¹³ Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його.
¹⁴ Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі.
¹⁵ Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає.
¹⁶ Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній.
¹⁷ Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його.
¹⁸ І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх.
¹⁹ Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє.
²⁰ Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його.
²¹ Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його.
²² Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа!
Слава…

103 псалом
[Псалом Давида про сотворіння світу.]

¹ Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
² Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
³ Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
⁴ Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
⁵ Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
⁶ Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
⁷ Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
⁸ Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
⁹ Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
¹⁰ Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
¹¹ Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
¹² Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
¹³ Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
¹⁴ Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
¹⁵ І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
¹⁶ Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
¹⁷ Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
¹⁸ Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
¹⁹ Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
²⁰ Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
²¹ Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
²² Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.
²³ Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.
²⁴ Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
²⁵ Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.
²⁶ Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.
²⁷ Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.
²⁸ Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.
²⁹ Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.
³⁰ Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.
³¹ Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.
³² Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.
³³ Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
³⁴ Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.
³⁵ Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
Слава…

104 псалом
(Алилуя.)

¹ Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.
² Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.
³ Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.
⁴ Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.
⁵ Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.
⁶ Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.
⁷ Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.
⁸ Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,
⁹ яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.
¹⁰ І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,
¹¹ кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого».
¹² Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,
¹³ і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,
¹⁴ Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:
¹⁵ «Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм».
¹⁶ І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.
¹⁷ Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.
¹⁸ Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,
¹⁹ аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.
²⁰ Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.
²¹ І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.
²² Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.
²³ Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.
²⁴ І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.
²⁵ Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.
²⁶ Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.
²⁷ Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.
²⁸ Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.
²⁹ Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.
³⁰ Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.
³¹ Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.
³² Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.
³³ Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.
³⁴ Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.
³⁵ І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.
³⁶ І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.
³⁷ І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.
³⁸ Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.
³⁹ Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.
⁴⁰ Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.
⁴¹ Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.
⁴² Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,
⁴³ і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.
⁴⁴ І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.
⁴⁵ Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!
Слава…

Тропарі

Після 14-ї кафизми Трисвяте….
І тропарі, глас 8.

Як блудниця, і я припадаю до Тебе, Христе Боже, щоб одержати прощення гріхів, але, замість мира, сльози Тобі від серця приношу: помилуй мене, Спасе, як її помилував, і очисти мої гріхи, визволи мене від провин моїх.
Слава…

Душе моя! Чому не думаєш ти про смерть? Чому не каєшся раніше, ніж засурмить сурма, щоб ти йшла на суд? Тоді вже пізно буде каятися. Згадай митаря і, як він, взивай: Згрішив я, Господи, помилуй мене
І нині…

Пресвята Приснодіво Богородице! Ти перевищуєш Сили Небесні, бо породила Сина Божого. Через Тебе і ми збагатилися Божеством. Молися за нас, а ми безперестанно будемо Тебе прославляти.

Господи, помилуй (40 разів).

Молитва

Дякуємо Тобі, Господи, Боже спасіння нашого, що Ти все чиниш на добро життя нашого; Ти дав нам спочинок у минулу пору ночі, і підняв нас з постелі нашої, і поставив нас на поклоніння святому імені Твоєму. Тому молимося Тобі, Господи, дай нам благодать і силу, щоб ми співали Тобі розумно та молились безперестанно, звертаючи очі до Тебе, Спасителя і душ наших благодійника, благаючи зі страхом про наше спасіння. Почуй, милосердний Господи, і помилуй нас. Прожени від нас невидимих ворогів наших, що поборюють нас, і прийми подяку нашу; дай нам благодать славити Тебе серцем і вустами. Навчи нас заповітів Твоїх і навчи молитися Тобі, бо ми не знаємо, як належить молитися, якщо Ти Святим Твоїм Духом не укріпиш нас. А в чому ми згрішили аж до цієї години — словом, чи ділом, чи думкою, з волі своєї чи проти волі, милостиво нам прости. Бо коли на беззаконня наші будеш зважати, Господи, хто встоїть? Очисти і не поминай, бо Ти єдиний святий, Помічник всесильний і Охоронитель життя нашого. Тебе благословляємо на віки віків. Амінь.