Кафизма №15

105 псалом
Алилуя.

¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
² Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
³ Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
⁴ Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
⁵ щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
⁶ Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
⁷ Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
⁸ Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
⁹ І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
¹⁰ І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
¹¹ Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
¹² І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
¹³ Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
¹⁴ Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
¹⁵ Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
¹⁶ І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
¹⁷ Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
¹⁸ Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
¹⁹ Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
²⁰ Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
²¹ Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
²² дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
²³ І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
²⁴ І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
²⁵ Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
²⁶ І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
²⁷ розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
²⁸ Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
²⁹ і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
³⁰ Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
³¹ І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
³² І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
³³ бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
³⁴ Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
³⁵ але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
³⁶ стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
³⁷ приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
³⁸ проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
³⁹ осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
⁴⁰ Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
⁴¹ і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
⁴² Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
⁴³ Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
⁴⁴ Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
⁴⁵ Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
⁴⁶ І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
⁴⁷ Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
⁴⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!
Слава…

106 псалом
[Алилуя.]

¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
² Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога,
³ і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня.
⁴ Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного.
⁵ Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня.
⁶ Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої.
⁷ І привів їх прямою дорогою до міста заселеного.
⁸ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,
⁹ бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром.
¹⁰ Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,
¹¹ бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього.
¹² Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.
¹³ Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
¹⁴ вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.
¹⁵ Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських:
¹⁶ бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав.
¹⁷ Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли.
¹⁸ Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.
¹⁹ Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
²⁰ послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.
²¹ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
²² Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.
²³ Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих,
²⁴ вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині:
²⁵ скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, —
²⁶ піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей.
²⁷ Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня.
²⁸ Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди.
²⁹ Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли.
³⁰ І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані.
³¹ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
³² Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин.
³³ Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю,
³⁴ землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній.
³⁵ Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води.
³⁶ І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі,
³⁷ засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай.
³⁸ Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується.
³⁹ Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи,
⁴⁰ тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів.
⁴¹ Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець.
⁴² Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої.
⁴³ Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.
Слава…

107 псалом
Пісня.
Псалом Давида.

^1-2 Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй.
³ Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано.
⁴ Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен.
⁵ Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя.
⁶ Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя,
⁷ щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене.
⁸ Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю:
⁹ Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій,
¹⁰ Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені».
¹¹ Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома?
¹² Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим?
¹³ Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський.
¹⁴ З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.

108 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида.

¹ Боже хвали моєї! Не мовчи.
² Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
³ Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
⁴ за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
⁵ віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
⁶ Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
⁷ Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
⁸ Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
⁹ Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
¹⁰ Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
¹¹ Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
¹² Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
¹³ нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
¹⁴ Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
¹⁵ Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
¹⁶ за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
¹⁷ Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
¹⁸ Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
¹⁹ і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
²⁰ Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
²¹ Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
²² Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
²³ Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
²⁴ Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
²⁵ І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
²⁶ Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
²⁷ Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
²⁸ Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
²⁹ А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
³⁰ А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
³¹ бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.
Слава…

Тропарі

Після 15-ї кафизми Трисвяте…
І тропарі, глас 1.

Боже мій! Наче безодня моря, така безліч провин моїх, і я потопаю з гріхами моїми. Спасителю мій! Подай мені руку, як Петрові, спаси й помилуй мене.
Слава…

Боже, Спасителю мій! Я осуджений помислами й ділами: дай мені бажання покаятися, щоб я взивав: Благодійнику мій, помилуй мене.
І нині…

Богоблаженна Отроковице пренепорочна! Очисти мене, оскверненого ділами непотребними, від скверних помислів, як чиста і непорочна Мати-Діва.

Господи, помилуй (40 разів).

Владико Господи Ісусе Христе! Ти — Захист мій, у Твоїх руках я весь. Поможи мені і не попускай мені грішити, бо я нестриманий, і не дозволяй мені ходити за бажанням тіла мого. Господи, не забувай мене, бо я немічний. Ти Сам знаєш, що для мене корисне, тому не покидай мене на погибель з гріхами моїми. Не покидай і не відступай від мене. Я до Тебе вдаюся, навчи мене чинити волю Твою, бо Ти — Бог мій. Зціли душу мою, бо я згрішив перед Тобою. Спаси мене заради милості Твоєї, бо перед Тобою всі ті, що спокушають мене на гріх, і нема мені іншого пристановища, крім Тебе, Господи. Нехай осоромлені відступлять від мене ті, що жадають погубити душу мою. Бо один Ти сильний, Господи, у всьому, і Тобі слава на віки віків. Амінь.