Кафи́сма двана́десятая

Псало́м 85

Моли́тва Дави́дові

¹ Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́, і усли́ши м’я, я́ко нищ і убо́г єсм аз.

² Сохрани́ ду́шу мою́, я́ко преподо́бен єсм, спаси́ раба́ Твоє́го, Бо́же мой, упова́ющаго на́ Тя.

³ Поми́луй м’я, Го́споди, я́ко к Тебí воззову́ вес день.

⁴ Возвесели́ ду́шу раба́ Твоє́го, я́ко к Тебí взях ду́шу мою́.

⁵ Я́ко Ти, Го́споди, Благ, і Долготерпели́в, і Многоми́лостив всім призива́ющим Тя.

⁶ Внуши́, Го́споди, моли́тву мою́, во́ньми гла́су моле́нія моє́го.

⁷ В день печа́лі моє́я возва́х к Тебí, я́ко усли́шал м’я єси́.

⁸ Ність подо́бен Тебí в бо́зіх, Го́споди, і ність по діло́м Твої́м.

⁹ Всі язи́ци, єли́ки сотвори́л єси́, при́йдут і покло́нятся пред Тобо́ю, Го́споди, і просла́в’ят ім’я́ Твоє́,

¹⁰ я́ко ве́лій єси́ Ти і творя́й чудеса́, Ти єси́ — Бог єди́н

¹¹ Наста́ви м’я, Го́споди, на путь Твой, і пойду́ во íстинні Твоє́й, да возвесели́тся се́рдце моє́ боя́тися íмени Твоє́го.

¹² Ісповíмся Тебí, Го́споди Бо́же мой, всім се́рдцем мої́м, і просла́влю ім’я́ Твоє́ во вік.

¹³ Я́ко ми́лость Твоя́ ве́лія на мні, і ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от а́да преіспо́дняго.

¹⁴ Бо́же, законопресту́пници воста́ша на́ м’я, і со́ньм держа́вних взиска́ша душа́ моє́я, і не предложи́ша Тебе́ пред собо́ю.

¹⁵ І Ти, Го́споди Бо́же мой, Ще́дрий і Ми́лостивий, Долготерпе́ливий, і Многоми́лостивий, і І́стинний.

¹⁶ При́зри на́ м’я і поми́луй м’я. Дажд держа́ву Твою́ отро́ку Твоє́му, і спаси́ си́на раби́ Твоє́я.

¹⁷ Сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го, і да ви́дят ненавидя́щії м’я, і постидя́тся, я́ко Ти, Го́споди, помо́гл ми, і утіши́л м’я єси́.

Псало́м 86

Сино́м Коре́овим, псало́м пíсні

² Основа́нія єго́ на гора́х святи́х, лю́бит Госпо́дь вра́та Сіо́ня па́че всіх селе́ній Іа́ковлих.

³ Пресла́вная глагола́шася о Тебí, гра́де Бо́жий.

⁴ Пом’яну́ Раа́в і Вавило́на свіду́щим м’я, і се іноплеме́нници, і Тир, і лю́діє ефіо́пстії — сíї би́ша та́мо.

⁵ Ма́ти Сіо́н — рече́т члове́к, і члове́к роди́ся в нем, і Сам основа́ ї Ви́шній.

⁶ Госпо́дь повíсть во кни́гах лю́дем і кня́зем сим, би́вшим в нем.

⁷ Я́ко веселя́щимся всім жи́лище в Тебí.

Псало́м 87

Піснь псалма́ сино́м Коре́овим
В коне́ц о Маєле́фі, є́же отвіща́ти.
Ра́зума Ема́на ізраїлтяни́на

² Го́споди, Бо́же спасе́нія моє́го, во дні возва́х, і в но́щі пред Тобо́ю.

³ Да вни́йдет пред Тя моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моє́му,

⁴ я́ко ісполни́ся зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду приближи́ся.

⁵ Привміне́н бих с нисходя́щими в ров, бих, я́ко члове́к без по́мощи.

⁶ Во ме́ртвих сво́бод, я́ко язве́нії, спя́щії во гро́біх, ї́хже не пом’яну́л єси́ ктому́, і тíї от руки́ Твоє́я отринове́ні би́ша.

⁷ Положи́ша м’я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сíні сме́рти.

⁸ На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на́ м’я.

⁹ Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́, положи́ша м’я ме́рзость Себí, преда́н бих і не ісхождаа́х.

¹⁰ О́ці мої́ ізнемого́сті от нищети́, возва́х к Тебí, Го́споди, вес день, воздíх к Тебí ру́ці мої́.

¹¹ Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Ли вра́чеве воскреся́т, і ісповідя́тся Тебí?

¹² Єда́ повíсть кто во гро́біх ми́лость Твою́, і íстину Твою́ — в поги́белі?

¹³ Єда́ позна́на бу́дут во тмі чудеса́ Твоя́, і пра́вда Твоя́ — в землí забве́нній?

¹⁴ І аз к Тебí, Го́споди, возва́х, і у́тро моли́тва моя́ предва́рит Тя.

¹⁵ Вску́ю, Го́споди, отрíєши ду́шу мою́, отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?

¹⁶ Нищ єсм аз, і во тру́діх от ю́ности моє́я: возне́с же ся, смири́хся і ізнемого́г.

¹⁷ На мні прейдо́ша гнíви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м’я.

¹⁸ Обидо́ша м’я, я́ко вода́, вес день одержа́ша м’я вку́пі.

¹⁹ Удали́л єси́ от мене́ дру́га і íскрняго, і зна́ємих мої́х — от стра́стій.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 88

Ра́зума Єфа́ма ізраїлтяни́на

² Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ íстинну Твою́ усти́ мої́ми.

³ Я́ко рекл єси́: «Во вік ми́лость сози́ждется, на небесе́х уготова́єтся íстина Твоя́».

⁴ «Завіща́х завíт ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моє́му:

⁵ до вíка уготова́ю сíм’я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой».

⁶ Ісповідя́т небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і íстину Твою́ — в це́ркві святи́х.

⁷ Я́ко кто во о́блаціх уравни́тся Господе́ві, уподоби́тся Господе́ві в сина́х Бо́жіїх?

⁸ Бог, прославля́ємий в совíті святи́х, ве́лій і стра́шен єст над всíми о́крестними Єго́.

⁹ Го́споди Бо́же Сил, кто подо́бен Тебí? Си́лен єси́, Го́споди, і íстина Твоя́ о́крест Тебе́.

¹⁰ Ти владíєши держа́вою мо́рскою, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши.

¹¹ Ти смири́л єси́, я́ко язве́на, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоє́я разгна́л єси́ враги́ Твоя́.

¹² Твоя́ сут небеса́, і Твоя́ єст земля́, вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́.

¹³ Сíвер і мо́ре Ти созда́л єси́, Фаво́р і Єрмо́н о íмени Твоє́м возра́дуєтася.

¹⁴ Твоя́ ми́шца со си́лою, да утверди́тся рука́ Твоя́, да вознесе́тся десни́ца Твоя́!

¹⁵ Пра́вда і судба́ — уготова́ніє престо́ла Твоє́го, ми́лость і íстина — преди́деті пред лице́м Твої́м.

¹⁶ Блаже́ні лю́діє, вíдущії воскликнове́ніє: Го́споди, во свíті лица́ Твоє́го по́йдут.

¹⁷ І о íмени Твоє́м возра́дуются вес день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́тся,

¹⁸ я́ко похва́ла си́ли їх — Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́тся рог наш.

¹⁹ Я́ко Госпо́днє єст заступле́ніє, і Свята́го Ізра́їля, Царя́ на́шего.

²⁰ Тогда́ глагола́л єси́ в видíнії сино́м Твої́м і рекл єси́: «Положи́х по́мощ на си́лнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от людíй Мої́х.

²¹ Обріто́х Дави́да, раба́ Моє́го, єле́ом святи́м Мої́м помаза́х ї.

²² І́бо рука́ Моя́ засту́пит ї, і ми́шца Моя́ укріпи́т ї.

²³ Нічто́же успíєт враг нань, і син беззако́нія не прило́жит озлоби́ти єго́.

²⁴ Іссіку́ от лица́ єго́ враги́ єго́, і ненавидя́щия єго́ побіжду́.

²⁵ І íстина Моя́, і ми́лость Моя́ с ним, і о íмени Моє́м вознесе́тся рог єго́.

²⁶ І положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х — десни́цу єго́.

²⁷ Той воззове́т М’я: “Оте́ц мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спасе́нія моє́го!”

²⁸ І Аз перве́нца положу́ єго́, висо́ка па́че царе́й зе́мних.

²⁹ Во вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і завíт Мой вíрен єму́.

³⁰ І положу́ во вік вíка сíм’я єго́, і престо́л єго́, я́ко днíє не́бу.

³¹ А́ще оста́в’ят сино́ве єго́ За́кон Мой і в судба́х Мої́х не по́йдут,

³² а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́т і за́повідій Мої́х не сохраня́т,

³³ посіщу́ жезло́м беззако́нія їх, і ра́нами — непра́вди їх.

³⁴ Ми́лости же Моє́я не разорю́ от них, ні преврежду́ во íстині Моє́й.

³⁵ Ні оскверню́ же завíта Моє́го, і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся.

³⁶ Єди́ною кля́хся во свято́є Моє́, а́ще Дави́ду солгу́?

³⁷ Сíм’я єго́ во вік пребу́дет, і престо́л єго́, я́ко со́лнце пре́до Мно́ю.

³⁸ І, я́ко луна́, соверше́нна во вік, і свіди́тель на небесí вíрен».

³⁹ Ти же отрину́л єси́ і уничижи́л, негодова́л єси́ помаза́ннаго Твоє́го.

⁴⁰ Разори́л єси́ завíт раба́ Твоє́го, оскверни́л єси́ на землí святи́ню єго́.

⁴¹ Разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх.

⁴² Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосíдом свої́м.

⁴³ Возви́сил єси́ десни́цу стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́.

⁴⁴ Возврати́л єси́ по́мощ ору́жія єго́, і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні.

⁴⁵ Разори́л єси́ от очище́нія єго́ престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́.

⁴⁶ Умали́л єси́ дні вре́мени єго́, облія́л єси́ ї сту́дом.

⁴⁷ Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ц, раждеже́тся, я́ко огнь, гнів Твой?

⁴⁸ Пом’яни́, кой мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся сини́ члове́ческія?

⁴⁹ Кто єст члове́к, íже поживе́т і не у́зрит сме́рти, ізба́вит ду́шу свою́ із руки́ а́дови?

⁵⁰ Где сут ми́лості Твоя́ дре́вняя, Го́споди, íмиже кля́лся єси́ Дави́ду во íстині Твоє́й?

⁵¹ Пом’яни́, Го́споди, поноше́ніє рабо́в Твої́х, є́же удержа́х в ня́дрі моє́м мно́гих язи́к,

⁵² íмже поноси́ша вра́зі Твої́, Го́споди, íмже поноси́ша ізміне́ніє Христа́ Твоє́го.

⁵³ Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 89

Моли́тва Мойсе́я, члове́ка Бо́жія

² Го́споди, прибíжище бил єси́ нам в ро́ді і ро́ді.

³ Пре́жде да́же гора́м не би́ти, і созда́тися землí і вселе́нній — і от вíка, і до вíка Ти єси́.

⁴ Не отврати́ члове́ка во смире́ніє, і рекл єси́: «Обратíтеся, сино́ве члове́честії!»

⁵ Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, íже ми́мо іде́, і стра́жа но́щная.

⁶ Уничиже́нія лíта їх бу́дут; у́тро, я́ко трава́, ми́мо іде́т, у́тро да процвіте́т і пре́йдет, на ве́чер да отпа́дет, ожестíєт і ісхне́т.

⁷ Я́ко ісчезо́хом гнíвом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю см’ято́хомся.

⁸ Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Собо́ю, вік наш во просвіще́ніє лица́ Твоє́го.

⁹ І́бо всі днíє на́ші оскудíша, і гнíвом Твої́м ісчезо́хом.

¹⁰ Лíта на́ша, я́ко паучи́на, поуча́хуся, днíє літ на́ших, в ни́хже седмдеся́т літ, а́ще же в си́лах — осмдеся́т літ, і мно́жає їх — труд і бо́лізнь, я́ко при́йде кро́тость на́ ни, і нака́жемся.

¹¹ Кто совíсть держа́ву гнíва Твоє́го, і от стра́ха Твоє́го я́рость Твою́ ізчести́?

¹² Десни́цу Твою́ та́ко скажи́ ми, і окова́нния се́рдцем во му́дрості!

¹³ Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́.

¹⁴ Ісполни́хомся зау́тра ми́лости Твоє́я, Го́споди, і возрадова́хомся, і возвесели́хомся.

¹⁵ Во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, і лíта, в ня́же ви́діхом зла́я.

¹⁶ І при́зри на раби́ Твоя́, і на дíла Твоя́, і наста́ви сини́ їх.

¹⁷ І бу́ди свíтлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і дíла рук на́ших іспра́ви на нас, і дíло рук на́ших іспра́ви.

Псало́м 90

Хва́ла пíсні Дави́дові, не надпи́сан от євре́й

¹ Живи́й в по́мощі Ви́шняго, во кро́ві Бо́га небе́снаго водвори́тся.

² Рече́т Господе́ві: «Засту́пник мой єси́ і Прибíжище моє́, Бог мой, і упова́ю Нань».

³ Я́ко Той ізба́вит тя от сíти ло́вча і от словесе́ м’яте́жна.

⁴ Пле́щма Свої́ма осíнит тя, і под кри́лі Єго́ надíєшися, ору́жієм оби́йдет тя íстина Єго́.

⁵ Не убої́шися от стра́ха но́щнаго, от стріли́, летя́щія во дні,

⁶ от ве́щі, во тмі преходя́щия, от сря́ща і бíса полу́деннаго.

⁷ Паде́т от стра́ни твоє́я ти́сяща, і тма оде́сную тебе́, к тебí же не приближи́тся.

⁸ Оба́че очи́ма свої́ма смотри́ши і воздая́ніє грíшником узри́ши,

⁹ я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́, Ви́шняго положи́л єси́ прибíжище твоє́.

¹⁰ Не при́йдет к тебí зло, і ра́на не прибли́жится телесí твоє́му.

¹¹ Я́ко А́нгелом Свої́м заповíсть о тебí сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х.

¹² На рука́х во́змут тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твоє́ю.

¹³ На а́спиду і васили́ска наступи́ши і попере́ши лва і змія́.

¹⁴ «Я́ко на́ М’я упова́, і ізба́влю ї, покри́ю єго́, я́ко позна́ ім’я́ Моє́.

¹⁵ Воззове́т ко Мні, — і усли́шу єго́, с ним єсм во ско́рбі, ізму́ ї і просла́влю єго́.

¹⁶ Долгото́ю дній ісполню́ ї і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́».

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По двана́десятой кафи́смі

Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:

Ми́тареву покая́нію не поревнова́в і, я́ко блу́дница, слез не íмам, і недосто́їн єсм от жестосе́рдія тако́ваго ісправле́нія. Но Ти Свої́м милосе́рдієм спаси́ м’я, Го́споди.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Хри́сте Бо́же, свіди́й та́йная, не обину́яйся, Судіє́, ізба́ви м’я пла́менния му́ки, я́ко єди́н єси́ Милосе́рд.

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Превозше́дши Си́ли Небе́сния, яви́лася єси́ Це́ркві Бо́жія, Благослове́нная Богоро́дице, Ро́ждшая Христа́, Спа́са душа́м на́шим.

Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).

Моли́тва двана́десятая

Бо́же і О́тче! Что реку́ ко пучи́ні Твої́х щедро́т? Ка́ко удивлю́ся бе́здні Твоє́я бла́гости? По сему́ бо вели́ко єст человіколю́біє Твоє́, Го́споди. Я́ко і недосто́йних нас су́щих зове́ши, і поги́бших íщеши, і отча́явшихся утіша́єши. Найпа́че же мні поги́бшему су́щу во грісíх мої́х і отча́явшемуся і ні єди́но бла́го сотво́ршему, но і безчисле́нно пред Тобо́ю согріши́вшему во нечистота́х же пло́тьских і в íних безчисле́нних зло́бах пожи́вшу, — не по беззако́ніям мої́м сотвори́л єси́, нíже по гріхо́м мої́м возда́л єси́, но і неісче́тния да́ри і благода́ті на спасе́ніє моє́ устро́їл єси́. О всіх і за вся, і во всіх воспіва́ю, благословлю́, славословлю́ Тя, і благодарю́ Твою́ бла́гость. Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бец Бог єси́, і Тебí сла́ву недосто́йними устна́ми, і хвале́ніє, і благодаре́ніє к сим же і поклоне́ніє возсила́ю, Отцу́, со Єдиноро́дним Ти і со Присносу́щним Си́ном і со Пресвяти́м, Благи́м і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.