Раб, який слухався Бога

Йосип був сином Яківа, який був вже дуже старий, коли він народився. Тому Яків дуже любив Йосипа і показував йому більше уваги, ніж іншим своїм синам. Це спричинило заздрість у його братів, і вони не любили Йосипа. Його сни про те, що вони будуть поклонятися йому, тільки ще більше погіршили стосунки між ними.

Одного разу Йосип пішов до своїх братів, які пасли вівці недалеко від міста Сихем. Вони вирішили позбутися його, тож, коли він підійшов до них, вони схопили його і кинули в глибоку яму. Але один з братів, Юда, запропонував не вбивати Йосипа, а продати його як раба. Таким чином, вони продали Йосипа купцям, які вирушили до Єгипту.

Після цього брати використали одяг Йосипа, змочивши його в крові козла, і принесли його батькові. Вони сказали Яковові, що знайшли цей одяг і запитали, чи це не одяг Йосипа. Яків впізнав одяг і припустив, що його син загинув від дикого звіра. Його батько вкрай засмучений і не може бути потішений.

У Єгипті Йосипа продали Потіфару, начальнику царського сторожа. Тут Бог був з Йосипом і він став добрим та надійним працівником. Потіфар помітив це і довірив Йосипові важливі справи.

Дружина Потіфара почала відчувати симпатію до Йосипа через його привабливість. Вона намагалася спокусити Йосипа, але він відмовив їй, сказавши, що це неправильно і що він не може зрадити довіру Потіфара і грішити перед Богом.

Одного разу, дружина Потіфара спробувала змусити Йосипа, але він втік від неї. Потіфара вразило це, і вона обвинуватила Йосипа в тому, що він намагався напасти на неї. Це призвело до того, що Йосипа викинули в в'язницю. Але навіть у в'язниці Бог не покинув Йосипа.