Авраам - друг Бога

ОДНИМ із тих місць, куди після Всесвітнього потопу переселились люди, був город Ур. Він став важливим містом із красивими будинками. Але мешканці Уру віддали поклон лжебогам. Вони поступали так само, як мешканці Вавилона. Мешканці Уру і Вавилона відрізнялися від Ноя і його сина Сима, які продовжували служити Богу.

Через 350 років після Потопу вірний Ной помер. Рівно через два роки після цього народився чоловік, якого зображено на картинці. Бог його дуже полюбив. Цього чоловіка звали Авраам. Разом із своєю родиною Авраам також проживав у місті Ур.

Одного разу Бог сказав Авраамові: "Залиш Ур і своїх родичів і піди в землю, яку я тобі вкажу". Чи слухався Авраам Бога? Чи залишив він всі зручності Уру? Так, саме так він і зробив. Авраам завжди слухався Бога, тому його названо другом Бога.

Разом із Авраамом із Уру вийшли деякі його родичі. З ним вийшов його батько — Фарра, а також його племінник — Лот. І звісно ж, разом із Авраамом вийшла його дружина — Сарра. Через певний час вони прийшли в місце, зване Харран, де Фарра помер. Харран знаходився далеко від Уру.

Незабаром Авраам і його рідні залишили Харран і пішли в землю, яка називалася Ханаан. Там Бог сказав Авраамові: "Ось земля, яку я дам твоїм дітям". Авраам залишився в Ханаані і жив у шатрах.

Бог допомагав Авраамові. У Авраама були великі стада вівцей та інших тварин, а також сотні слуг. Але у нього та у Сарри не було дітей.

Коли Авраамові було 99 років, Бог сказав йому: "Я обіцяю, що ти станеш батьком багатьох народів". Але як це могло здійснитися, якщо Авраам і Сарра були вже занадто старими, щоб мати дітей?

Буття 11:27—32; 12:1—7; 17:1—8, 15—17; 18:9—19.