Маленький хлопчик служить Богу

Який це чудовий хлопчик, чи не так? Його звуть Самуїл. А чоловік, який гладить Самуїла по голові, - це ізраїльський первосвященик Ілій. Поруч є батько Самуїла - Елкана, і його мати - Анна. Вони привели Самуїла до Ілія.

Самуїлові всього близько чотирьох-п'яти років. Але тепер він буде жити біля священного намету Бога разом із Ілієм та іншими священиками. Чому Елкана і Анна віддають такого маленького хлопчика на служіння Богові біля священного намету? Давайте дізнаємося.

Лише кілька років тому Анна дуже сумувала. У неї не було дітей, і вона дуже хотіла мати дитину. Одного разу Анна прийшла до намету Бога і помолилася: "Боже, згадай мене! Якщо Ти дасиш мені сина, то я назавжди віддам його Тобі на служіння".

Бог відповів на молитву Анни, і через деякий час вона народила Самуїла. Анна дуже любила свого синочка, і, коли він був ще зовсім малим, вона почала навчати його про Бога. Вона сказала своєму чоловікові: "Коли Самуїл зросте трохи і відійде від грудей, я відведу його до священного намету, щоб служити Богові".

На малюнку показаний саме той момент, коли Елкана та Анна приводять Самуїла до Ілія. Батьки добре виховали Самуїла, тому він щасливий служити Богові біля священного намету. Кожного року Елкана та Анна приходять до намету помолитися і побачитися зі своїм синочком. І кожен раз Анна приносить новий безрукавний одяг для Самуїла, який вона шиє сама.

Роки летять. Самуїл продовжує служити біля священного намету, і його люблять люди та Бог. Але сини первосвященика Ілія, Офні та Фінейс, - погані. Вони вчиняють багато злих справ та спонукають інших не слухати Бога. Ілій повинен був був відсторонити своїх синів від священицької служби, але цього не зробив.

Навіть при всій поганій поведінці під священним наметом, це не припиняє молодого Самуїла служити Богові. Лише кілька людей насправді люблять Бога, тому Самуїл не розмовляє з багатьма. Проте ось що стається, коли Самуїл трохи підростає.

Самуїл спить біля священного намету, і раптом його будить голос. "Ось я", - відповідає Самуїл. Він встає, біжить до Ілія і говорить: "Ти викликав мене? Ось я".

"Ні, я не викликав", - відповідає Ілій. "Піди спати". І Самуїл йде спати.

Потім голос кличе вдруге: "Самуїл!" Самуїл встає і знову біжить до Ілія. "Ось я. Ти викликав мене?", - запитує він. Але Ілій відповідає: "Я не викликав тебе, мій сину. Піди спати". І Самуїл знову йде спати.

"Самуїл!" - в третє голос кличе. Самуїл встає і говорить так, як сказав Ілій. Тоді Бог повідомляє Самуїлу, що він покарає Ілія та його синів. Через певний час Офні та Фінейс загинуть в битві проти філістимлян, а коли Ілій почує про це, він падає, ламає собі шию та помирає. Так виконуються слова Бога.

Самуїл росте і стає останнім суддею Ізраїля. Коли він вже старший, ізраїльтяни просять: "Обери нам царя, щоб він правив над нами". Самуїл не хоче цього робити, адже насправді їхнім царем є Бог. Але Бог велить йому послухати народу.

1 Самуїла 1:1—28; 2:11—36; 3:1—18; 4:16—18; 8:4—9