Богоборство

Яків вирушив у подальший шлях. Він послав вісників сповістити Ісава про своє повернення. Вісники повернулися і сказали, що вони ходили до Ісава і що він сам іде назустріч до Якова з чотирмастами чоловіками.

Яків дуже злякався і зніяковів. Він послав подарунки Ісаву, а сам ночував тієї ночі у своєму таборі, вночі встав і, взявши дружин, рабинь та синів своїх, перейшов із ними вбрід через річку Явок. Туди ж перевіз і все інше своє майно.

Потім Яків залишився сам. В цей час до нього підійшов хтось і почав боротися з ним. Вони боролися всю ніч до появи зорі. Той, хто боровся з Яковом, бачачи, що не долає його, доторкнувся до стегна його і пошкодив його. Після цього боровся сказав Якову: «Відпусти мене, бо зійшла вже зоря». Яків відповів, що він не відпустить його, якщо не благословить його.

Той, хто боровся, запитав Якова, як його звуть. Коли Яків сказав, що його звуть Яків, то він сказав: «Відтепер ім'я тобі буде не Яків, а Ізраїль, бо ти боровся з Богом, а людей долатимеш». По цьому імені Якова нащадки його стали згодом називатися ізраїльтянами.

Після цього той, хто боровся, благословив Якова, але імені свого не назвав, сказавши, що «воно дивне».

Яків назвав місце, де боровся з Богом, словом: Пенуел. Зійшло сонце, коли він проходив Пенуел; і кульгав Яків на своє стегно.