Пророк Ілля

Років через п'ятдесят з невеликим після царювання Єровоама, на престол у Ізраїльському царстві вступив Ахав, який був одружений на Єзавелі, дочки царя Сидонського. Ахав та його дружина були язичники, служили Ваалу (богу сонця) та Астарті (богині місяця) і поширювали ідолопоклонство в Ізраїльському царстві. Цим язичницьким фінікійським божествам збудовано храми і капища і чотириста п'ятдесят пророків Ваала і чотириста Астарти отримували утримання від царського столу.

У той час, коли нечестя та ідолопоклонство поширилися в Ізраїльському царстві, з пустелі вийшов пророк Ілля, прийшов до Ахава і сказав йому: «Живий Господь Бог, перед яким я стою: в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки по мого слова».

Так і сталося. У землі Ізраїльській не було ні дощу, ні роси, і почався голод, який тривав три роки та шість місяців.

Самому Іллі Бог наказав йти до одного потоку, що впадає в Йордан, і жити там. З цього потоку він пив воду, а ворони приносили йому хліб та м'ясо вранці та ввечері.

Через кілька днів цей потік висох, і Бог наказав Іллі йти до Сарепти Сидонської та жити там. Коли Ілля підійшов до воріт цього міста, то побачив одну жінку, яка збирала дрова. Він покликав її та попросив у неї води. Коли ж вона пішла за водою до свого дому, Ілля закричав за нею, щоб вона принесла йому й шматок хліба. Але жінка сказала, що в неї немає нічого, крім жмені борошна в діжці та невеликої кількості олії у глеку. «Ось,— говорила вона,— я наберу полену два дров і піду, приготую для себе і для сина мого: з'їмо це і помремо».

Але Ілля звелів цій бідній жінці приготувати спочатку невеликий опріснок для себе, а для неї та сина її наказав їй приготувати хліб після. «Бо так говорить Господь Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глеку не спаде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю». Жінка зробила так, як сказав їй Ілля. І годувалася вона, і він, і дім її кілька днів. Борошно в діжці не виснажувалося, масло в глечику не спадало.