Проповідь Іоанна Хрестителя

Після смерті своїх батьків Іван, син Захарії та Єлизавети, пішов у пустелю біля берегів Мертвого моря, яка називалася пустелею Юдейською. Там до тридцятирічного віку він проводив життя самітника. Він одягався в найсуворіший одяг з верблюжого волосся і оперізувався шкіряним поясом. А їжею його були акриди (рід літаючої сарани) і дикий мед. Він був схожий за силою свого духа на пророка Іллю.

Коли Іоанну виповнилося тридцять років, почув він у пустелі Боже слово, яке наказувало йому йти і проповідувати людям покаяння та здійснювати хрещення для відпущення гріхів.

Іван вийшов до берегів Йордану і говорив до народу: «Покайтеся, бо наблизилося царство небесне». І виходили до Івана жителі всієї Юдиної країни, Єрусалиму та всієї Йорданської околиці, сповідуючи гріхи свої, і хрестилися від нього в Йордані.

Усі думали, чи не Христос. Але він казав, що не Христос. «Я хрищу вас, – говорив він, – водою, але йде за мною Хтось, що сильніший за мене; я недостойний у Нього розв'язати взуття. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем».