Милосердний самарянин

З Єрусалиму Господь пішов у Перею. Там зустрівся з ним один законник, який займався вивченням священного писання, і спитав Його: «Учителю! що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?» Ісус Христос сказав йому: «У законі, що написано? Що ти там читаєш? Законник відповів: «Полюби Господа Бога всім серцем твоїм, і всім твоїм розумінням, і ближнього твого, як самого себе». Ісус Христос сказав йому, що він правильно відповів.

Але законник не знав або показував вигляд, що не знав, кого слід вважати своїм ближнім. Це Господь пояснив йому наступною притчею.

Деякий чоловік ішов із Єрусалиму до міста Єрихон і попався розбійникам, які зняли з нього одяг, поранили його і пішли, залишивши ледве живим.

Випадково йшов тою дорогою один священик, побачив поранену людину, що лежала на цій дорозі, подивився на нього і пройшов повз.

Потім один Левит був на тому самому місці, підійшов, подивився і також пройшов повз.

Але один самарянин, проїжджаючи тією ж дорогою, побачив людину, що лежала на ній, і зглянувся над ним. Він перев'язав йому рани і вилив на них олію та вино; посадив його на свого осла, привіз до готелю і подбав про нього.

На другий день, від'їжджаючи з готелю, він вийняв два динарії (40 коп.), дав їх утримувачу готелю і сказав йому, щоб він подбав про хворого, і якщо витраче на нього трохи більше, то «я, – сказав самарянин, – коли повернусь, віддам тобі».

«Хто з цих трьох людей, – запитав Господь законника, – був ближній людині, яка попалася розбійникам?» Законник відповідав; «Виявивши йому милість». Тоді Ісус Христос сказав законникові: «Іди і ти роби так само».