Сім років голоду

Через сім років по всій землі настав голод. З усіх країн почали приходити люди до Єгипту, щоб купити хліба у Йосипа, оскільки він зробив у всіх містах Єгипту великі запаси зерна.

Коли Яків дізнався, що в Єгипті є хліб, він послав десять своїх синів туди купити хліба, залишивши при собі молодшого Веніямина сина.

Йосип був начальником у єгипетській землі, і він продавав хліб всьому народові. Брати його прийшли і вклонилися йому до землі, просячи продати їм хліба. Йосип впізнав своїх братів, але вони не впізнали його. З того часу, як вони продали свого брата, вони нічого не чули про нього і не знали, як він піднявся.

А Йосип удав, що не впізнав їх, і сказав їм, що вони виявляли, і що вони прийшли побачити слабкі сторони Єгипту. Брати ж казали, що вони люди чесні, діти одного батька та їхній молодший брат залишився вдома. Йосип наказав віддати їх під варту. На третій день він сказав братам: «Якщо ви люди чесні, то нехай один із вас залишиться тут, а решта нехай відвезе додому хліб для ваших голодуючих сімейств. Потім приведіть до мене вашого молодшого брата, щоб виправдати свої слова і щоб я повірив, що ви без злого наміру прийшли до цієї країни».

Брати, почувши це, сказали один одному: «… Точно ми караємось за гріх проти нашого брата; ми бачили страждання душі його, коли він благав нас, але не послухали; за те й спіткало нас горе це». Вони не знали, що Йосип розуміє їхню мову, бо між ними був перекладач. А Йосип, почувши ці їхні слова, вийшов від них і заплакав. Повернувшись, він наказав затримати одного з них, Симеона, а решту наповнити мішки хлібом і відпустити їх додому.

Читайте детальніше: Книга Буття 41:54-57 ; 42:1-25 .