Давид та Голіаф

Одного разу филистимляни зібрали свої війська проти ізраїльського народу. Ізраїльтяни під проводом царя Саула теж приготувалися до війни, розташувавшись на горі, навпроти филистимлянських військ. Троє старших Давидових братів пішли з військами Саула. Через деякий час батько послав Давида до ізраїльського табору віднести хліб для братів і дізнатися про їхні потреби та здоров'я.

Коли Давид прийшов до ізраїльських військ, то він, пробравшись до братів, раптом побачив величезного зростанням филистимлянина, на ім'я Голіаф, одягненого в мідну броню, шолом і тримає величезну спис і щит. Голіаф сміявся над народом Божим, ганьбив живого Бога і говорив, що якщо хтось із ізраїльтян переможе його, то филистимляни будуть їхніми рабами. Однак ніхто з ізраїльського табору не наважувався вийти битися з Голіафом, боячись і жахаючись його вигляду. Давид, почувши, як Голіаф ганьбить живого Бога і воїнство ізраїльтян, підійшов до Саула з проханням дозволити йому битися з Голіафом. Саул сказав йому: Ти ще юнак, а він воїн від юності своєї. Але Давид розповів Саулові, як Бог допомагав йому в боротьбі з левами та ведмедями, коли він пас овець. Тоді Саул дозволив йому битися і одягнув його в броню та мідний шолом. Але Давид не звик до такого озброєння. Він зняв його з себе, узяв свою палицю в руку, вибрав п'ять гладких каменів із струмка, поклав їх у сумку пастухів і виступив проти филистимлянина.

Голіаф, побачивши Давида, що йде до нього, почав сміятися над ним, кажучи: «Що ти йдеш на мене з палицею? Хіба я собака? Давид відповів йому: Ти йдеш проти мене з мечем, списом і щитом, а я йду проти тебе в ім'я Господа Саваота. Бога воїнств Ізраїлевих, які ти ганьбив». Потім Давид опустив руку в свою сумку пастухи, дістав звідти камінь, кинув його з пращі і вразив Голіафа так, що камінь потрапив Голіафу прямо в лоб і той мертво впав на землю. Філистимляни, побачивши, що їх силач загинув, почали розбігатися, а ізраїльське військо здобуло над ними перемогу.

Докладніше прочитайте: Перша книга Царств 17:1-53 .