Данило молиться

Цар Дарій, що опанував престол після Валтасара, був теж людиною гордою і поклонявся ідолам. Але він дуже полюбив Данила за його мудрість та високий Дух.

Догодило Дарію поставити над царством своїм сто двадцять сатрапів, щоб вони керували в усьому царстві, а над ними поставив він трьох верховних князів, одним із яких був Даниїл. Сатрапи давали їм звіт, щоб не обтяжувати царя. Даниїл перевершував інших князів і сатрапів заввишки розуму й духу, і цар думав поставити його над усім царством. Тоді князі та сатрапи почали шукати проти Данила приводу до звинувачення щодо управління царством; але жодного приводу і провини не могли знайти, «бо він був вірний, і жодної похибки чи провини не було в ньому».

Якось нарешті царедворці придумали хитрий план, щоб очорнити Данила перед царем. Вони знали, що Данило часто молиться своєму Богові. Тому вони попросили царя видати закон, що забороняє протягом тридцяти днів будь-що просити у будь-якого бога чи людини, крім царя Дарія. Якщо хтось наважиться порушити цей закон, він буде кинутий у левовий рів.

Цар не знав справжньої причини цього прохання та погодився підписати указ.

Даниїл, почувши про новий закон, не перестав молитися до свого Господа. Він мав звичай тричі на день схиляти коліна і молитися в кімнаті. Вікна світлиці були відчинені у бік його рідного міста Єрусалима, де до його руйнування слава Божа була у храмі. У молитві Даниїл отримував духовні сили, втіху та благословення.

Злі люди, які ненавиділи Даниїла, підглянули і знайшли його тим, хто молиться перед своїм Богом і просить Його милості. Тоді вони вирішили негайно донести до нього цареві.

Докладніше читайте: Даниїл 6:1-11 .