Давид і Саул

Давид жив у безпечних місцях Ен-Гадді. Коли Саул повернувся від филистимлян, йому повідомили, говорячи: Ось Давид у пустелі Ен-Гадді. І взяв Саул три тисячі добірних чоловіків із усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його по горах, де мешкають сірки.

І прийшов до овечого загону, при дорозі; там була печера, і зайшов туди Саул на потребу; А Давид і його люди сиділи в глибині печери.

І говорили Давидові люди його:

— Ось день, про який говорив тобі Господь: «Ось, Я віддам ворога твого до твоїх рук, і зробиш з ним, що тобі завгодно».

Давид підвівся і тихенько відрізав край від верхнього одягу Саула. Але після цього боляче стало серцю Давида, що він відрізав край Саулового одягу. І сказав він до людей своїх:

— Нехай не дасть мені Господь зробити це пану моєму, помазаннику Господньому, щоб накласти руку мою на нього, бо він помазанець Господній.

І втримав Давид людей своїх цими словами, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав і вийшов із печери на дорогу.

Потім встав і Давид, і вийшов із печери, і закричав услід Саула, говорячи:

- Пане мій, царю!

Саул озирнувся назад, і Давид упав на землю, і вклонився йому. І сказав Давид до Саула:

— Навіщо ти слухаєш промови людей, які кажуть: «Ось, Давид умишляє зло на тебе»? Ось сьогодні бачать очі твої, що Господь віддав тебе нині в мої руки в печері; і мені казали, щоб убити тебе; але я пощадив тебе і сказав: Не підніму руки моєї на пана мого, бо він помазанець Господа. Батьку мій! подивися на край одежі твоєї в руці моїй; я відрізав край твого одягу, а тебе не вбив: дізнайся і переконайся, що немає в руці моєї зла, ні підступності, і я не згрішив проти тебе; а ти шукаєш душі моєї, щоб забрати її. Хай розсудить Господь між мною та тобою, і нехай помститься тобі Господь за мене; але рука моя не буде на тобі, як каже давня притча: «Від беззаконних виходить беззаконня». А рука моя не буде на тобі. Проти кого вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою. Господь нехай буде суддею і розсудить між мною та тобою. Він розгляне, розбере мою справу, і врятує мене від руки твоєї.

Коли Давид скінчив говорити слова до Саула, Саул сказав:

— Чи це твій голос, сину мій Давиде?

І підняв Саул свій голос, і плакав, і сказав Давидові:

— Ти правіший за мене, бо ти віддав мені добром, а я віддавав тобі злом; ти показав це сьогодні, вчинивши зі мною милостиво, коли Господь віддав мене в твої руки, ти не вбив мене. Хто, знайшовши свого ворога, відпустив би його в добрий шлях? Господь віддасть тобі добром за те, що зробив ти сьогодні. І тепер я знаю, що ти неодмінно царюватимеш, і царство Ізраїлеве буде тверде в руці твоїй. Отже, присягни мені Господом, що ти не викоріниш нащадків моїх після мене і не знищиш імені мого в домі батька мого.

І присягнув Давид Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його зійшли до укріпленого місця.

(1 Сам. 24:1–23)