Кафизма №6

37 псалом
Псалом Давида.
На спомин [про суботу].

^1-2 Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
³ Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.
⁴ Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.
⁵ Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.
⁶ Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.
⁷ Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.
⁸ Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.
⁹ Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.
¹⁰ Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.
¹¹ Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.
¹² Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.
¹³ А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.
¹⁴ Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.
¹⁵ І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.
¹⁶ Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.
¹⁷ Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.
¹⁸ Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.
¹⁹ Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.
²⁰ Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.
²¹ Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.
²² Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.
²³ Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

38 псалом
Начальнику хору Ідифуму.
Псалом Давида.

^1-2 Я сказав: Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною.
³ Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.
⁴ Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:
⁵ Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій.
⁶ Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.
⁷ Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.
⁸ І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.
⁹ Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.
¹⁰ Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.
¹¹ Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.
¹² Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.
¹³ Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.
¹⁴ Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

39 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида. (Пророчий).

^1-2 Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.
³ Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.
⁴ Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.
⁵ Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.
⁶ Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.
⁷ Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.
⁸ Тоді я сказав: Ось іду; у свитку книжному написано про мене.
⁹ Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм.
¹⁰ Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.
¹¹ Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.
¹² Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.
¹³ Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу оглянути їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.
¹⁴ Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!
¹⁵ Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.
¹⁶ Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: Добре, добре!
¹⁷ Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: Великий Господь!
¹⁸ Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!
Слава…

40 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида. (Пророчий).

^1-2 Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.
³ Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.
⁴ Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.
⁵ Я сказав: Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою.
⁶ Вороги мої в злобі кажуть про мене: Коли він помре та згине ім’я його?
⁷ А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються.
⁸ Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене.
⁹ Словом лихим ображають мене, говорячи: Він ліг і вже не встане.
¹⁰ Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою.
¹¹ Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм.
¹² З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною.
¹³ А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки.
¹⁴ Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! Амінь.

41 псалом
Начальнику хору.
Повчання синам Кореєвим.
Псалом Давида.

^1-2 Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже.
³ Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?
⁴ Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: Де Бог твій?
⁵ Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування.
⁶ Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого.
⁷ Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої.
⁸ Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.
⁹ Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого.
¹⁰ Кажу я до Бога: Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене?
¹¹ Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: Де Бог твій?
¹² Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

42 псалом
Псалом Давида.

¹ Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене.
² Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене?
³ Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої.
⁴ І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій.
⁵ Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.
Слава…

43 псалом
Начальнику хору.
Повчання синам Кореєвим.

^1-2 Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.
³ Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.
⁴ Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.
⁵ Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.
⁶ З Тобою, як рогами, побємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.
⁷ Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,
⁸ а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.
⁹ Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.
¹⁰ Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.
¹¹ Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.
¹² Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.
¹³ Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.
¹⁴ Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.
¹⁵ Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.
¹⁶ Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє
¹⁷ від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.
¹⁸ Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.
¹⁹ Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,
²⁰ коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.
²¹ Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,
²² то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.
²³ Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.
²⁴ Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.
²⁵ Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?
²⁶ Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.
²⁷ Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.

44 псалом
Начальнику хору. На музичному інструменті шошан.
Повчання синам Кореєвим.
Пісня про Улюбленого.

^1-2 Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця.
³ Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки.
⁴ Привяжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю.
⁵ І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя.
⁶ Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою.
⁷ Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого.
⁸ Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх.
⁹ Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе.
¹⁰ Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена.
¹¹ Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого.
¹² І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому.
¹³ І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму.
¹⁴ Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом.
¹⁵ В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її.
¹⁶ Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя.
¹⁷ Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі.
¹⁸ Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.

45 псалом
Начальнику хору.
Синів Кореєвих.
На музичному інструменті аламоф.
Пісня.

^1-2 Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас.
³ Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря.
⁴ Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх.
⁵ Потоки рік веселять місто Боже, святу оселю Всевишнього.
⁶ Бог посеред нього — воно не захитається; Бог допоможе йому зранку.
⁷ Стривожилися народи, захиталися царства: [Всевишній] подав голос Свій, і похитнулася земля.
⁸ Господь Сил з нами, Бог Якова — захисник наш.
⁹ Прийдіть і погляньте на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі.
¹⁰ Він спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем.
¹¹ Заспокойтеся і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі.
¹² Господь Сил з нами, Захисник наш — Бог Якова.
Слава…

Тропарі

Після 6-ї кафизми Трисвяте.
І тропарі, глас 3.

Хвалу приношу Тобі, Господи, і зізнаюсь у гріхах моїх, Боже! Наверни і спаси мене.
Слава…

Спаси мене, Боже мій, як колись Ти спас митаря. Не відкинь моїх сліз, як не відкинув Ти сліз блудниці. Прийми мої зітхання, Спасе мій, і спаси мене.
І нині…

Як раб Твій, прибігаю під покрову Твою, всенепорочна, визволи мене, Богородице, від пристрастей, як Та, що породила безстрастного Христа Бога нашого.

Господи, помилуй (40 разів).

Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, за всі благодіяння Твої, що від дитинства нашого і до сьогодні Ти являв і являєш нам, явно і неявно, про які знаємо і про які не знаємо. Ти полюбив нас так, що й Сина Твого Єдинородного не пожалів віддати за нас. Допоможи ж і нам бути достойними Твоєї любови. Дай нам мудрість розуміти слова Твої і підкріпи нас силою Твоєю. І якщо, бажаючи чи не бажаючи, ми згрішили, прости нас і не карай. Охорони душі наші в чистоті, щоб ми стали перед Престолом Твоїм з чистим сумлінням. Пошли нам і кінець життя, достойний чоловіколюбства Твого. Спом’яни і всіх, хто бажав нам добра чи зла, бо всі люди і кожна людина немічна. Тому молимося Тобі: подай нам від Твого милосердя велику милість.