Кафизма №19

134 псалом
Алилуя.
 
¹ Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні,
² що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.
³ Хваліть Господа, бо Господь благий; співайте імені Його, бо це добре.
⁴ Господь обрав Собі Якова, — обрав Ізраїля у насліддя Собі.
⁵ Я пізнав, що Господь великий, і що Бог наш над усіма богами.
⁶ Все, що хоче, Господь творить на небесах і на землі, в морях і у всіх безоднях;
⁷ підносить хмари від країв землі, сяє блискавкою серед дощу, виводить вітри зі сховищ Своїх.
⁸ Він умертвив первістків у Єгипті від людей до тварин,
⁹ явив знамення й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма рабами його,
¹⁰ уразив багато народів і знищив могутніх царів:
¹¹ Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського, і всі царства ханаанські;
¹² і віддав землю їх у насліддя Ізраїлю, в насліддя людям Своїм.
¹³ Господи, ім’я Твоє навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
¹⁴ Бо Господь буде судити народ Свій і змилосердиться над рабами Своїми.
¹⁵ Ідоли язичників — срібло й золото, творіння рук людських.
¹⁶ Мають уста і не говорять, мають очі і не бачать,
¹⁷ мають вуха і не чують, і нема дихання в устах їх.
¹⁸ Подібні до них будуть і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них.
¹⁹ Доме Ізраїлів! Благословляйте Господа. Доме Ааронів, благословляйте Господа!
²⁰ Доме Левія, благословляйте Господа. Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа.
²¹ Благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі. Алилуя!
 
135 псалом
[Алилуя.]
 
¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
² Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його.
³ Прославляйте Господа володарів, бо повіки милість Його.
⁴ Він Один творить чудеса великі, бо повіки милість Його.
⁵ Він створив небеса премудро, бо повіки милість Його;
⁶ утвердив землю на водах, бо повіки милість Його.
⁷ Він створив великі світила, бо повіки милість Його;
⁸ сонце, щоб творило день, бо повіки милість Його;
⁹ місяць і зорі, щоб світили вночі, бо повіки милість Його;
¹⁰ покарав Єгипет у первістках його, бо повіки милість Його;
¹¹ і вивів з нього Ізраїля, бо повіки милість Його;
¹² рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його;
¹³ Він розділив море Червоне, бо повіки милість Його;
¹⁴ і провів Ізраїля посеред нього, бо повіки милість Його;
¹⁵ і потопив фараона й військо його у морі, бо повіки милість Його;
¹⁶ Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його;
¹⁷ і покарав царів великих, бо повіки милість Його;
¹⁸ знищив царів сильних, бо повіки милість Його;
¹⁹ Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його;
²⁰ і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його;
²¹ і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його;
²² в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його;
²³ Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його;
²⁴ і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його;
²⁵ Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його.
²⁶ Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його.
 
136 псалом
[Давида.] Пісня перед Богом про неволю (прор. Єремії).
 
¹ На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш.
² На вербах посеред нього повісили ми арфи наші.
³ Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських».
⁴ Як же нам співати пісню Господню на землі чужій?
⁵ Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя.
⁶ Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї.
⁷ Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку».
⁸ Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам.
⁹ Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.
Слава…
 
137 псалом
Давида. (Аггея й Захарії).

¹ Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх].
² Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого.
³ В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу.
⁴ Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх.
⁵ Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня.
⁶ Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека.
⁷ Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя.
⁸ Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.
 
138 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида. (Захарії).
 
¹ Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
² Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
³ Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
⁴ Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
⁵ Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
⁶ Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
⁷ Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
⁸ Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
⁹ Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
¹⁰ і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
¹¹ Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
¹² Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
¹³ Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
¹⁴ Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
¹⁵ Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
¹⁶ Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
¹⁷ О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
¹⁸ Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
¹⁹ О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
²⁰ Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
²¹ Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
²² Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
²³ Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
²⁴ Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.
 
139 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида.
 
^1-2 Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів:
³ вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви,
⁴ гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх.
⁵ Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого.
⁶ Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму.
⁷ Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого!
⁸ Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви.
⁹ Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися.
¹⁰ Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх.
¹¹ Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали.
¹² Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі.
¹³ Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним.
¹⁴ І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.
Слава…
 
140 псалом
Псалом Давида.
 
¹ Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе.
² Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня.
³ Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх.
⁴ Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх.
⁵ Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї.
⁶ І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх.
⁷ Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом.
⁸ На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.
⁹ Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні.
¹⁰ У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.
 
141 псалом
Повчання Давида.
Молитва його, коли він був у печері.
 
¹ Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся.
² Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
³ Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
⁴ Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
⁵ Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
⁶ Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
⁷ Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
 
142 псалом
Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]
 
¹ Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.
² І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
³ Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.
⁴ І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.
⁵ Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.
⁶ До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.
⁷ Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.
⁸ Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.
⁹ Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,
¹⁰ навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;
¹¹ імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою
¹² і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.
Слава…
 
Тропарі
 
Після 19-ї кафізми Трисвяте…
І тропарі, глас 7.

Дякуючи, славлю Тебе, Боже мій, що Ти всім грішникам даєш покаяння. Не осором же мене, Спасителю, коли прийдеш судити нас за недобрі діла наші.
Слава…

Без ліку нагрішив я перед Тобою, Боже мій, і страшної кари сподіваюся, але змилосердься наді мною і спаси мене.
І нині…

Пресвята Богородице! Я вдаюся до Твоєї безмежної милості: розірви кайдани гріхів моїх.

Господи, помилуй (40 разів).
 

 
Владико Господи Ісусе Христе! Ти стражданнями Своїми мої страждання зцілив і ранами Своїми мої сльози вилікував. Дай мені грішному сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого животворчого Тіла і насити душу мою Твоєю чесною Кров’ю — від гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи мене з ями погибелі, бо я не маю покаяння, не маю душевного жалю за гріхи. Не маю сльози втішно, що приводить дітей Твоїх до їх насліддя. Я затьмарив свій розум у життєвих пристрастях і, як хворий, не можу звести очей моїх до Тебе; не можу зігріти себе покаянними до Тебе сльозами. Але, Владико, Господи Ісусе Христе, подателю блага, даруй мені всеціле покаяння, дай і серце невтомне, щоб знайти Тебе; пошли мені благодать Твою та онови в мені подобу Твого образу. Я відхилився від Тебе, але Ти не покинь мене, прийди та знайди мене; приведи мене до стада Твого та приєднай до вибраних овець святої Твоєї отари. Підкріпи мене поживою святих Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх Твоїх святих. Амінь.