Кафи́сма вто́рая

Псало́м 9

Псало́м Дави́дов.
В коне́ц, о та́йніх си́на

² Ісповíмся Тебí, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, повíм вся чудеса́ Твоя́.

³ Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебí, пою́ íмени Твоє́му, Ви́шній.

⁴ Внегда́ возврати́тися врагу́ моє́му восп’я́т, ізнемогу́т і поги́бнут от лица́ Твоє́го.

⁵ Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́. Сіл єси́ на престо́лі, Судя́й пра́вду.

⁶ Запріти́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, ім’я́ єго́ потреби́л єси́ во вік і во вік вíка.

⁷ Врагу́ оскудíша ору́жія в коне́ц, і гра́ди раздруши́л єси́. Поги́бе па́м’ять єго́ с шу́мом.

⁸ І Госпо́дь во вíки пребива́єт, уготова́ на суд престо́л Свой.

⁹ І Той су́дит вселе́нной во пра́вду, су́дит лю́дем во правотí.

¹⁰ І бисть Госпо́дь прибíжище убо́гому, помо́щник во благовре́м’я, в печа́лех.

¹¹ І да упова́ют на́ Тя зна́ющії ім’я́ Твоє́. Я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди.

¹² По́йте Господе́ві, живу́щому в Сіо́ні, возвістíте во язи́ціх начина́нія Єго́,

¹³ я́ко взиска́я кро́ве їх пом’яну́, не заби́ зва́нія убо́гих.

¹⁴ Поми́луй м’я, Го́споди, вижд смире́ніє моє́ от враго́в мої́х, вознося́й м’я от врат сме́ртних.

¹⁵ Я́ко да возвіщу́ вся хва́ли Твоя́ во вра́тіх дще́ре Сіо́ня. Возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м.

¹⁶ Углебо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша. В сíті сей, ю́же сокри́ша, ув’я́зе нога́ їх.

¹⁷ Зна́єм єст Госпо́дь, судби́ творя́й, в дíлех ру́ку своє́ю ув’язе́ грíшник.

¹⁸ Да возвратя́тся грíшници во ад, всі язи́ци, забива́ющії Бо́га!

¹⁹ Я́ко не до конца́ забве́н бу́дет ни́щій, і терпíніє убо́гих не поги́бнет до конца́.

²⁰ Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́тся человíк, да су́дятся язи́ци пред Тобо́ю!

²¹ Постави́, Го́споди, законода́вца над ни́ми, да разумíют язи́ци я́ко члове́ци сут.

²² Воску́ю, Го́споди, отступи́л єси́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в печа́лех.

²³ В го́рдості нечести́ваго возгаря́єтся ни́щій. Ув’яза́ют в совíтех, я́же помишля́ют.

²⁴ Я́ко хва́лим єст грíшний в по́хотех душа́ своє́я, і обидя́й благослови́м.

²⁵ Раздражи́ Го́спода грíшний, по мно́жеству гнíва Своє́го не взи́щет: ність Бо́га пред ним.

²⁶ Оскверня́ются пу́тіє єго́ на вся́коє вре́м’я. От’є́млются судби́ Твоя́ от лица́ єго́. Всім враго́м свої́м одолíєт.

²⁷ Рече́ бо в се́рдці своє́м: «Не подвижу́ся, от ро́да в род без зла».

²⁸ Єму́же кля́тви уста́ єго́ по́лна сут і го́рести, і ле́сти. Под язи́ком єго́ труд і бо́лізнь.

²⁹ Присіди́т в лови́телех с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго. О́ці єго́ на ни́щаго призира́єті.

³⁰ Ло́вит в та́йних, я́ко лев в огра́ді своє́й, ло́вит, восхити́ти убо́гаго, восхити́ти ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сíті своє́й.

³¹ Сміри́т ї, прекло́нится і паде́т, єгда́ одолíєт убо́гим.

³² Рече́ бо во се́рдці своє́м: «Заби́ Бог, отврати́ лице́ Своє́, да не ви́дит до конца́».

³³ Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́тся рука́ Твоя́, не забу́ди ни́щих Свої́х до конца́!

³⁴ Чесо́ ра́ди прогніва́ нечести́вий Бо́га? Рече́ бо во се́рдці своє́м: «Не взи́щет».

³⁵ Ви́диши, я́ко Ти бо́лізнь і я́рость сматря́єши, да преда́н бу́дет в ру́ці Твої́. Тебí оставле́н єст ни́щій, си́ру Ти бу́ди помо́щник.

³⁶ Сокруши́ ми́шцу грíшному і лука́вому, взи́щется гріх єго́ і не обря́щется.

³⁷ Госпо́дь – Цар во вік і во вік вíка; поги́бнете, язи́ци, от земля́ Єго́.

³⁸ Жела́ніє убо́гих услиша́л єси́, Го́споди, уготова́нію се́рдца їх внят у́хо Твоє́.

³⁹ Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́т пото́м велича́тися человíк на землí.

Псало́м 10

Псало́м Дави́дов.
В коне́ц

¹ На Го́спода упова́х, ка́ко глаголе́те душí моє́й: «Превита́й по гора́м, я́ко пти́ца?»

² Я́ко се грíшници напряго́ша лук, уготова́ша стрíли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем.

³ Зане́ я́же Ти соверши́л єси́, они́ раздруши́ша. Пра́ведник же что сотвори́? Госпо́дь в Це́ркві святíй Своє́й.

⁴ Госпо́дь – на небесí престо́л Єго́. О́ці Єго́ на ни́щаго призира́єті, вíжді Єго́ іспита́єті сини́ человíческія.

⁵ Госпо́дь іспита́єт пра́веднаго і нечести́ваго. Любя́й же непра́вду, ненави́дит своє́я душа́.

⁶ Одожди́т на грíшники сíті, огнь і жу́пель, і дух бу́рен – часть ча́ша їх.

⁷ Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́. Правоти́ видí лице́ Єго́.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 11

Псало́м Дави́дов.
В коне́ц, о о́смой

² Спаси́ м’я, Го́споди, я́ко оскудí преподо́бний, я́ко умали́шася íстинни от сино́в человíческих.

³ Су́єтная глагола́ ко́йждо ко íскренему своє́му, устни́ льсти́вия во се́рдці, і в се́рдці глагола́ша зла́я.

⁴ Потреби́т Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, і язи́к велерічи́в,

⁵ ре́кшия: «Язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас сут, кто нам Госпо́дь єст?»

⁶ «Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, – глаголе́т Госпо́дь, – положу́ся во спасе́нії, не обиню́ся о нем».

⁷ Словеса́ Госпо́дня – словеса́ чи́ста, сре́бро раждеже́но, іскуше́но землí, очище́но седмери́цею.

⁸ Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік.

⁹ О́крест нечести́вії хо́дят, по висотí Твоє́й умножи́л єси́ сини́ человíческія.

Псало́м 12

Псало́м Дави́дов.
В коне́ц

² Доко́лі, Го́споди, забу́диши м’я до конца́?

³ Доко́лі отвраща́єши лице́ Своє́ от мене́? Доко́лі положу́ совíти в душí моє́й, бо́лізні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́тся враг мой на́ м’я?

⁴ При́зри і усли́ши м’я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́ці мої́, да не когда́ усну́ во смерть!

⁵ Да не когда́ рече́т враг мой: «Укріпи́хся нань!» стужа́ющії ми возра́дуются, а́ще ся подвижу́.

⁶ Аз же на ми́лость Твою́ упова́х, возра́дуєтся се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м! Воспою́ Господе́ві, благодія́вшему мні, і пою́ íмені Го́спода Ви́шняго.

Псало́м 13

Псало́м Дави́дов. В коне́ц

¹ Рече́ безу́мний во се́рдці своє́м: «Ність Бо́га!» Растлíша і омрази́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго!

² Госпо́дь с небесе́ прини́че на сини́ человíческія 1, ви́діти, а́ще єст разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га.

³ Всі уклони́шася, вку́пі неключи́мі би́ша; ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго.

⁴ Ні ли разумíют всі діла́ющії безако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ вмíсто хлíба, Го́спода не призва́ша?

⁵ Та́мо убоя́шася стра́ха, іде́же не бі стра́ха, я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних.

⁶ Совíт ни́щаго постиди́сте, я́ко Госпо́дь упова́ніє єго́ єст.

⁷ Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево?

⁸ Внегда́ возврати́т Госпо́дь пліне́ніє людíй Свої́х, возра́дуєтся Іа́ков і возвесели́тся Ізра́їль.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 14

Псало́м Дави́дов.
В коне́ц

² Го́споди, кто обита́єт в жи́лищі Твоє́м? Ли кто всели́тся во святу́ю гору́ Твою́?

³ Ходя́й бес поро́ка і діла́яй пра́вду, глаголя́й íстину в се́рдці своє́м.

⁴ І́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ íскренему своє́му зла, і поноше́нія не прия́ть на бли́жняя своя́.

⁵ Уничиже́н єст пред ним лука́вий, боя́щия же ся Го́спода сла́вит, клени́йся íскренему своє́му і не отміта́яйся.

⁶ І́же сре́бра своє́го не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сíя не подви́гнется во вік!

Псало́м 15

Столпописа́ніє Дави́дово

¹ Сохрани́ м’я, Го́споди, я́ко на́ Тя упова́х!

² Ріх Господе́ві: «Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не требу́єши!»

³ Святи́м, íже сут на землí Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хотíнія Своя́ в них.

⁴ Умножи́шася не́мощі їх, по сих ускори́ша, не соберу́ собо́ров їх от кро́вій, ні пом’яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма.

⁵ Госпо́дь – часть достоя́нія моє́го і ча́ша моє́я, Ти єси́ устроя́й достоя́ніє моє́ мні.

⁶ Ю́жа допадо́ша ми в держа́вних мої́х, íбо достоя́ніє моє́ держа́вно ми єст.

⁷ Благословлю́ Го́спода, вразуми́вшаго м’я, єще́ же і до но́щі наказа́ м’я утро́ба моя́.

⁸ Предзрíх Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко оде́сную мене́ єст, да́ ся не подви́жу.

⁹ Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́ і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́тся на упова́нії,

¹⁰ я́ко не остави́ши душа́ моє́я во а́ді, ні даси́ же преподо́бному Своє́́му ви́діти істлíнія.

¹¹ Сказа́л ми єси́ пу́ті живота́, ісполни́ши м’я весе́лія с лице́м Твої́м. Красота́ в десни́ці Твоє́й в коне́ц.

Псало́м 16

Моли́тва Дави́дова

¹ Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, во́ньми моле́нію моє́му, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих!

² От лица́ Твоє́го судба́ моя́ ізи́йдет, о́ці мої́ да ви́діти правоти́.

³ Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію. Іскуси́л м’я єси́, і не обріте́ся во мні непра́вда.

⁴ Я́ко да не возглаголю́т уста́ моя́ діл человíческих, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х пу́ті жесто́кі.

⁵ Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жутся стопи́ моя́.

⁶ Аз возва́х, я́ко услиша́л м’я єси́, Бо́же. Приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаголи́ моя́.

⁷ Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющих на́ Тя от противя́щихся десни́ци Твоє́й.

⁸ Сохрани́ м’я, Го́споди, я́ко зіни́цу о́ка, во кро́ві кри́лу Твоє́ю покри́єши м’я.

⁹ От лица́ нечести́вих, остра́стших м’я. Вра́зі мої́ ду́шу мою́ удержа́ша.

¹⁰ Тук свой затвори́ша, уста́ їх глагола́ша горди́ню.

¹¹ Ізгоня́щії м’я ни́ні обийдо́ша м’я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю.

¹² Об’я́ша м’я, я́ко лев, гото́в на лов, і я́ко ски́мен, обита́яй в та́йних.

¹³ Воскресни́, Го́споди, предвари́ я, і запни́ їм! Ізми́ ду́шу мою́ от нечести́вих, ору́жіє Твоє́ – от враго́в руки́ Твоє́я,

¹⁴ Го́споди, от маль от земля́ разділи́ я в животí їх, і сокрове́нних Твої́х ісполни́ся утро́ба їх; насити́шася сино́в і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м.

¹⁵ Аз же во пра́вді явлю́ся лицу́ Твоє́му, насищу́ся, внегда́ яви́т ми ся сла́ва Твоя́.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По вто́рой кафи́смі

Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:

Об’я́тія О́тча отверсти́ ми потщи́ся, блу́дні ізжди́х моє́ жи́тіє, но на неістощева́ємоє бога́тство щедро́т Твої́х, Спа́се, взира́ю, ни́ні обнища́вшаго се́рдца моє́го не пре́зри, Тебí бо покая́нієм вопію́: согріши́х, О́тче, на не́бо і пред Тобо́ю.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Блу́днаго поревнова́в дія́нію, того́ покая́нія не стяжа́х, Преблаги́й Го́споди, возврати́ м’я, во́лею заблу́ждшаго, і очи́сти м’я от скве́рни прегріше́ній мої́х Богоро́дици ра́ди, вопію́щаго Ти: согріши́х, О́тче, на не́бо і пред Тобо́ю.

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Моли́тву Свої́х рабо́в прийми́, Богоро́дице Дíво, і ізба́ви нас от вся́кія біди́, я́ко Ро́ждшія Христа́, Спа́са і Іскупи́теля душ на́ших.

Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).

Моли́тва вто́рая

І́же немо́лчними пíнії і непреста́нними славосло́вії во ви́шних от святи́х Сил воспіва́ємий, ісполни́ уста́ моя́ Твоє́го хвале́нія, є́же да́ти вели́чіє íмені Твоє́му свято́му. Озари́ мой ум і се́рдце благода́тію Твоє́ю, і дажд ми во íстині храни́ти за́повіді Твоя́, да сподоблю́ся ча́сти наслíдія святи́х Твої́х во Ца́рствії Твоє́м. Сподоби́ м’я досто́йна би́ти Твої́х да́ров, íже в настоя́щем вíці бога́тно пода́л ми єси́ і ї́хже в бу́дущем сокри́л єси́ лю́бящим Тя. Моли́твами Пречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і всіх святи́х Твої́х, я́ко Благослове́н єси́ во вíки віко́в. Амíнь.